Надання послуг із перевезення пасажирів та вантажів автомобільним транспортом загального користування підлягає ліцензуванню згідно з п. 33 ст. 9 Закону про ліцензування.

Як передбачено в Законі про автотранспорт, автотранспорт загального користування покликаний задовольняти потреби населення і суспільного виробництва в автомобільних перевезеннях. До нього належать автотранспортні засоби перевізників, що використовуються ними для надання послуг із перевезення пасажирів та вантажів. Автомобілі підприємства та організацій, що використовуються ними тільки для власних потреб, вважаються відомчими.

Отже, необхідність у придбанні ліцензії виникає лише в тому разі, якщо суб'єкт господарювання саме надає послуги з автоперевезень, тобто коли має місце факт надання послуг. Що ж мається на увазі під послугами з перевезення?

Як визначено в Ліцензійних умовах, під послугами з перевезення пасажирів та вантажів автомобільним транспортом загального користування розуміється здійснення зареєстрованою в установленому законодавством порядку юридичною особою або фізичною особою – СПД на підставі договору перевезення за допомогою автомобільного транспорту людей та вантажів.

Відповідно до здатності суб'єкта господарювання забезпечити виконання вимог Ліцензійних умов ліцензії видають на:

* внутрішні перевезення пасажирів та вантажів автомобільним транспортом – переміщення людей, багажу та вантажів за допомогою автомобільного транспорту в межах території України (автобусні перевезення – міські, приміські, міжміські внутрішньообласні, міжміські міжобласні, туристичні; на замовлення; вантажопасажирські; міські та міжміські перевезення вантажів);
* міжнародні перевезення пасажирів та вантажів автомобільним транспортом – переміщення людей, багажу та вантажів за допомогою автомобільного транспорту за межі України.

У межах господарської діяльності з надання послуг із перевезення пасажирів та вантажів автомобільним транспортом загального користування надаються такі послуги:

* із внутрішніх перевезень пасажирів автомобільним транспортом загального користування;
* із внутрішніх перевезень вантажів автомобільним транспортом загального користування;
* із міжнародних перевезень пасажирів автомобільним транспортом загального користування;
* із міжнародних перевезень вантажів автомобільним транспортом загального користування.

Суб'єкт господарювання може отримати ліцензію як на всі перелічені вище послуги в комплексі, так і на окремі їх види (наприклад, на три з чотирьох тощо).

Іноді ліцензію можна не одержувати

У деяких випадках здійснення перевезення пасажирів та вантажів не потребує отримання ліцензії. Зауважимо, що сьогодні чіткого переліку таких винятків чинним законодавством не передбачено (якщо хто пам'ятає, такий перелік існував у період дії старих Ліцензійних умов). Однак ці винятки все-таки існують.

По-перше, не потрібно одержувати ліцензію при перевезенні своїх працівників з роботи і на роботу. Пояснюється це тим, що Закон про ліцензування передбачає отримання ліцензії при наданні послуг із перевезення. А перевезення своїх працівників пов'язані виключно з власними потребами підприємства та не мають характеру послуг і, отже, не потребують отримання ліцензії (див. лист Вищого арбітражного суду України від 26.06.95 р. № 01-8/453 (у редакції від 22.10.2003 р.).

По-друге, немає необхідності в отриманні ліцензії при перевезенні продукції власного виробництва. Причому цей виняток поширюється як на перевезення вантажів у межах підприємства або між структурними підрозділами підприємства, так і на доставку такої продукції покупцю (див. листи Держкомпідприємництва від 11.03.2004 р. № 1434, від 27.09.2004 р. № 6585, від 17.07.2003 р. № 4-41-452-1362/4256 і від 06.08.2001 р. № 4-451-1328/4889).

Таким чином, якщо підприємство використовує транспортні засоби виключно для власних потреб і не надає послуг з автоперевезень іншим особам, то ліцензію одержувати не потрібно.

Якщо підприємство використовує транспортні засоби виключно для власних потреб, то ліцензію на автоперевезення одержувати не потрібно

Орган ліцензування

Донедавна органом ліцензування господарської діяльності, пов'язаної з наданням послуг із перевезення пасажирів та вантажів автомобільним транспортом загального користування, був Державний департамент автомобільного транспорту (Укравтотранс).

У зв'язку зі змінами, унесеними до постанови КМУ "Про затвердження переліку органів ліцензування" від 14.11.2000 р. № 1698, на сьогодні функції органу ліцензування господарської діяльності, пов'язаної з наданням послуг з автоперевезень, покладено на Головну державну інспекцію на автомобільному транспорті (Головавтотрансінспекція). На територіальні органи Головавтотрансінспекції покладено функції щодо підготовки документів для видачі та анулювання ліцензій та ліцензійних карток щодо перевезень.

При цьому звертаємо увагу, що ліцензії на автоперевезення та ліцензійні картки, видані Укравтотрансом, продовжують діяти до закінчення терміну їх дії.

Ліцензійні вимоги

Суб'єкт господарювання зобов'язаний здійснювати діяльність, що підлягає ліцензуванню, відповідно до Ліцензійних умов, установлених для такого виду діяльності (ст. 8 Закону про ліцензування). Ліцензійні умови є переліком організаційних, кваліфікаційних, технічних вимог до надання послуг з автоперевезень. Вони є обов'язковими для виконання суб'єктами господарювання, які надають послуги з автоперевезень та отримали ліцензію.

Яким вимогам має відповідати автомобіль

Транспортні засоби, що використовуються для перевезення пасажирів та вантажів загального користування, повинні мати:

* свідоцтво про державну реєстрацію, видане органами Державтоінспекції;
* талон про проходження державного технічного огляду;
* тимчасовий реєстраційний талон, виданий підрозділами ДАІ (якщо транспортний засіб передано за дорученням чи в оренду).

Транспортні засоби, що здійснюють міжнародні перевезення вантажів, додатково повинні мати такі документи:

* свідоцтво про допуск дорожнього транспортного засобу до міжнародних перевезень вантажів під митною печаткою та пломбами;
* контрольний пристрій (тахограф).

Крім того, Ліцензійними умовами передбачено, що транспортні засоби, які здійснюють міжнародні перевезення вантажів, мають відповідати технічним умовам, установленим ст. 39 Конвенції про дорожній рух (01.05.71, Женева) і ст. 5 Угоди про митне оформлення міжнародних перевезень, здійснюваних автомобільним вантажним транспортом (Угода АВТ) (18.11.65, Прага). Транспортні засоби, що здійснюють міжнародні перевезення небезпечних вантажів, додатково повинні відповідати вимогам, передбаченим Європейською угодою про міжнародне дорожнє перевезення небезпечних вантажів (ДОПНВ) від 30.09.57 р.

Які вимоги висуваються до водіїв

Водії транспортних засобів допускаються до керування транспортними засобами за наявності:

* національного чи міжнародного посвідчення на право керування транспортними засобами відповідної категорії;
* довідки про проходження обов'язкового медичного огляду;
* свідоцтва, що підтверджує закінчення водіями спеціальних курсів водіїв, допущених до перевезення небезпечних вантажів (у разі використання спеціального рухомого складу).

Ліцензійними умовами передбачено: якщо водій (категорії В, С або Д) понад 12 місяців не працював за спеціальністю або приймається на роботу вперше, його може бути допущено до керування транспортним засобом після проходження стажування з практичного керування на конкретному транспортному засобі не менше 30 годин.

Які документи необхідно подати для отримання ліцензії

Для отримання ліцензії суб'єкт господарювання подає до органу ліцензування заяву про видачу ліцензії (установленого зразка), до якої додає такі документи:

* відомості за підписом заявника – суб'єкта господарської діяльності про відповідність матеріально-технічної бази, необхідної для підтримання належного технічного стану транспортних засобів та проходження технічного огляду автомобілів, забезпечення проведення медичного огляду водіїв, або копії договорів на проведення цих робіт у разі відсутності власної бази та фахівців;
* засвідчену в установленому порядку копію документа, що підтверджує відповідний рівень освіти посадової особи, яка відповідає за експлуатацію і технічний стан транспортних засобів (для юридичних осіб із кількістю автомобілів 10 і більше);
* список власних чи орендованих транспортних засобів із зазначенням типу, марки, моделі, державного номера, повної маси (пасажиромісткості), року випуску, номера свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу або тимчасового реєстраційного талона, оформленого ДАІ, які можуть бути допущені до надання послуг із перевезення пасажирів та вантажів у межах України і відповідних міжнародних перевезень;
* засвідчені суб'єктом господарської діяльності копії документів водіїв, які працюють за наймом із юридичними (з кількістю автомобілів до 10 одиниць) та фізичними особами, про наявність необхідної кваліфікації, своєчасність проходження медичного обстеження;
* засвідчені суб'єктом господарської діяльності копії свідоцтв про реєстрацію власних транспортних засобів і тимчасових реєстраційних талонів на орендовані автомобілі, оформлені ДАІ для юридичних (з кількістю автомобілів до 10 одиниць) і фізичних осіб;
* засвідчені в установленому порядку копії страхових документів, що підтверджують наявність у перевізників обов'язкових видів страхування;
* засвідчену в установленому порядку копію документа, що підтверджує закінчення водіями спеціальних курсів міжнародних перевізників в установах, перелік яких установлено Мінтрансом (для надання послуг із міжнародних перевезень пасажирів та вантажів), і курсів водіїв, допущених до перевезення небезпечних вантажів, у разі використання спеціалізованого рухомого складу.

У строк не пізніше 10 робочих днів з дати надходження від суб'єкта господарювання заяви про видачу ліцензії (з доданими до неї зазначеними вище документами) орган ліцензування приймає рішення про видачу ліцензії (або про відмову в її видачі). Повідомлення про прийняття рішення про видачу ліцензії (або про відмову в її видачі) направляється (видається) заявнику в письмовій формі протягом трьох робочих днів із дати прийняття відповідного рішення.

Після цього суб'єкт господарювання не пізніше 30 календарних днів із дня направлення йому органом ліцензування зазначеного повідомлення має внести відповідну плату за видачу ліцензії та звернутися до органу ліцензування для отримання оформленої ліцензії. Термін дії ліцензії на автоперевезення становить 5 років. Плата за видачу ліцензії справляється у розмірі 20 нмдг (340 грн.), що визначено постановою КМУ від 29.11.2000 р. № 1755.

У противному разі (якщо протягом 30-денного терміну суб'єкт господарювання не здійснить зазначені вище дії) орган ліцензування, що оформив ліцензію, має право скасувати рішення про її видачу або прийняти рішення про визнання такої ліцензії недійсною.

Суб'єктам господарювання, які мають філії, відокремлені підрозділи, що надаватимуть послуги з автоперевезень на підставі ліцензії, отриманої ліцензіатом, слід потурбуватися про отримання копії ліцензії для кожного з них. Копія ліцензії, засвідчена органом ліцензування, є документом, що підтверджує право філії чи іншого структурного підрозділу ліцензіата надавати послуги з перевезення пасажирів та вантажів автомобільним транспортом загального користування на підставі отриманої ліцензії. За видачу кожної копії ліцензії справляється плата в розмірі 1 нмдг (17 грн.).

Для філій, відокремлених підрозділів підприємству-перевізнику потрібно одержувати копії ліцензії на автоперевезення для кожного з них

Разом із ліцензією на надання послуг із перевезення пасажирів та вантажів автомобільним транспортом загального користування орган ліцензування видає ліцензійні картки на кожний автомобільний транспортний засіб. Ліцензійна картка є документом суворої звітності та засвідчує відповідність транспортного засобу до ліцензійних вимог. У ній зазначаються реєстраційні дані ліцензії та автотранспортного засобу (тип, марка, державний номер тощо).

Переоформлення ліцензії

В окремих випадках ліцензія підлягає переоформленню. Згідно зі ст. 16 Закону про ліцензування підставами для переоформлення ліцензії є:

* зміна назви юридичної особи (якщо зміна назви не пов'язана з реорганізацією юридичної особи) або прізвища, імені та по батькові фізичної особи – СПД;
* зміна місцезнаходження юридичної особи або місця проживання фізичної особи – СПД;
* зміни, пов'язані зі здійсненням ліцензіатом певного виду діяльності, що підлягає ліцензуванню (наприклад, у зв'язку з розширенням діяльності).

При зміні відомостей про юридичну (фізичну) особу ліцензіат протягом 10 робочих днів від дня змін, що відбулися, подає до органу ліцензування заяву про переоформлення ліцензії разом з ліцензією, що підлягає переоформленню, а також документи, що підтверджують такі зміни (або їх копії, що підлягають нотаріальному посвідченню). Таке переоформлення ліцензії коштуватиме ліцензіату 85 грн. Нова ліцензія підлягає видачі не пізніше трьох робочих днів із дня подання заяви.

Якщо необхідність переоформлення ліцензії спричинена змінами, пов'язаними зі здійсненням діяльності, що підлягає ліцензуванню, ліцензія переоформлятиметься в порядку і строки, установлені для отримання нової ліцензії в загальному порядку.

При цьому звертаємо увагу, що необхідність переоформлення ліцензії не стосується випадків, коли підприємство створює нові філію чи інший відокремлений підрозділ, які здійснюватимуть господарську діяльність згідно з отриманою ліцензією. У такій ситуації підприємство має подати до органу ліцензування заяву встановленого зразка про видачу копії ліцензії, а також документи, подання яких необхідне для отримання ліцензії. За видачу копії ліцензії справляється плата в розмірі 1 нмдг (17 грн.).

Відповідальність за діяльність без ліцензії

Як передбачено ст. 22 Закону про ліцензування, до суб'єктів господарювання за здійснення господарської діяльності без ліцензії застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у розмірах, установлених законом. Розглянемо, яку відповідальність передбачено в разі надання послуг з автоперевезень за відсутності ліцензії.

Вид порушення	Санкції, що застосовуються	Яким документом передбачено
Відсутність документів, обов'язкових для надання послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом	Штраф у розмірі 10 нмдг	П. 5 ст. 69 Закону про автомобільний транспорт
Здійснення діяльності, що підлягає ліцензуванню, без ліцензії або здійснення таких видів діяльності з порушенням умов ліцензування, якщо це було пов'язане з отриманням доходу у великих розмірах*	Штраф від 100 до 250 нмдг або виправні роботи на строк до двох років, або обмеження волі на строк до двох років	Ст. 202 Кримінального кодексу України
Відсутність у суб'єкта господарювання дозволів (ліцензій), якщо він здійснює діяльність, що підлягає ліцензуванню	Адміністративний арешт активів**	Пп. "д" пп. 9.1.2 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 р. № 2181-III
Здійснення діяльності без ліцензії	Штраф у розмірі від 3 до 8 нмдг з конфіскацією виготовленої продукції, знарядь виробництва та сировини чи без неї***	Ст. 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення

___________
* Якщо сума доходу перевищує один ндмг у 1000 і більше разів.

** У цей період забороняється здійснювати будь-які дії щодо своїх активів, що перебувають під арештом, крім дій з охорони, зберігання та підтримання в належному стані.

*** Ідеться про майно, що перебуває в особистій власності порушника (ст. 29 КУпАП).