29.05.2007 р. в м. Києві відбувся семінар за участю перевізників м. Києва та працівників територіальних органів Головавтотрансіспекції. Одним із актуальних питань перевізників в усіх регіонах України, що підіймалися на семінарі - анулювання ліцензії.

Надаємо коротку інформацію про передбачені законами та підзаконними актами випадки анулювання ліцензії, виконання ліцензійних умов, здійснення державного контролю на автомобільному транспорті тощо.

Контроль за додержанням ліцензіатами Ліцензійних умов (затверджені Наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва, Міністерства транспорту України від 18 грудня 2003 року N 136/985), у межах своїх повноважень, здійснюють органи контролю:

• Головна державна інспекція на автомобільному транспорті та її територіальні органи;
• Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва і його територіальні органи.

Стаття 21 Закону України „Про ліцензування певних видів господарської діяльності” встановлює вичерпний перелік підстав для анулювання ліцензії суб’єктів господарювання. Аналогічні підстави відображені в п.6.1. Порядку контролю за додержанням Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом загального користування (крім надання послуг з перевезення пасажирів та їх багажу на таксі), затвердженого Наказом Державного комітету з питань регуляторної політики та підприємництва, Міністерства транспорту України від 02.03.2004 р. за № 26/153:

• заява ліцензіата про анулювання ліцензії;
• акт про повторне порушення ліцензіатом Ліцензійних умов;
• рішення про скасування державної реєстрації суб'єкта господарювання;
• нотаріально засвідчена копія свідоцтва про смерть фізичної особи - підприємця;
• акт про виявлення недостовірних відомостей у документах, поданих суб'єктом господарювання для отримання ліцензії;
• акт про встановлення факту передачі ліцензії, її копії іншій юридичній особі або фізичній особі для провадження господарської діяльності;
• акт про встановлення факту неподання в установлений строк повідомлення про заміну даних, зазначених у документах, що додаються до заяви про видачу ліцензії;
• акт про невиконання розпорядження про усунення порушень Ліцензійних умов;
• неможливість ліцензіата забезпечити виконання Ліцензійних умов, встановлених для певного виду господарської діяльності;
• акт про відмову ліцензіата в проведенні перевірки органом ліцензування або спеціально уповноваженим органом з питань ліцензування.

Звертаємо Вашу увагу на те, що ст. 17 Закону України „Про ліцензування певних видів господарської діяльності” встановлює обов’язок суб’єкта господарювання (ліцензіат) повідомляти орган ліцензування про всі зміни даних, зазначених у документах, що додавалися до заяви про видачу ліцензії. У разі виникнення таких змін ліцензіат зобов'язаний протягом десяти робочих днів подати до органу ліцензування відповідне повідомлення в письмовій формі разом з документами або їх нотаріально засвідченими копіями, які підтверджують зазначені зміни.

На підставі документів, поданих ліцензіатом до органу ліцензування, останній може прийняти рішення про анулювання ліцензії у строки, передбачені цим Законом.

Підставою для прийняття рішення про анулювання ліцензії є неможливість ліцензіата згідно з поданими документами забезпечити виконання ліцензійних умов, встановлених для виду господарської діяльності, на який видана ліцензія.

Пункт 6.7. Порядку визначено, що розгляд питань про анулювання ліцензій на підставі акта про встановлення факту неподання в установлений строк повідомлення про заміну даних, зазначених у документах, що додаються до заяви про видачу ліцензії; акта про виявлення недостовірних відомостей у документах, поданих суб'єктом господарювання для одержання ліцензії; акта про виявлення факту передачі ліцензії, її копії іншій юридичній особі або фізичній особі для провадження господарської діяльності; акта про невиконання розпорядження про усунення порушень Ліцензійних умов здійснюється органом ліцензування З ОБОВ'ЯЗКОВИМ ЗАПРОШЕННЯМ ЛІЦЕНЗІАТА АБО ЙОГО ПРЕДСТАВНИКА.

Пунктом 6.11. вищевказаного Порядку передбачено, що у разі анулювання ліцензії на підставі акта про повторне порушення ліцензіатом Ліцензійних умов, акта про встановлення факту неподання в установлений строк повідомлення про заміну даних, акта про виявлення недостовірних відомостей у документах, поданих суб'єктом господарювання для одержання ліцензії, акта про виявлення факту передачі ліцензії, її копії іншій юридичній особі або фізичній особі для провадження господарської діяльності, акта про невиконання розпорядження про усунення порушень Ліцензійних умов - суб'єкт господарювання може одержати нову ліцензію на право провадження цього виду господарської діяльності не раніше ніж через рік з дати прийняття рішення органу ліцензування про анулювання попередньої ліцензії.

Розділом 7 цього Порядку передбачено порядок оскарження рішення про анулювання ліцензії. Протягом десяти днів з дня прийняття рішення про анулювання ліцензії суб’єкт господарювання (ліцензіат) може подати скаргу до Експертно-апеляційної ради Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва, дія даного рішення органу ліцензування - Головавтотрансінспекції зупиняється до прийняття відповідного рішення Держпідприємництвом.

Рішення Експертно-апеляційної ради щодо скарги ліцензіата є підставою для видання Держпідприємництвом розпорядження про усунення виявлених порушень законодавства у сфері ліцензування, допущених органом ліцензування.

Рішення про анулювання ліцензії може бути оскаржене і в судовому порядку.

Відповідно до Закону України „Про автомобільний транспорт” та Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженому Постановою кабінету Міністрів України від 08.11.2006 р. за № 1567 контроль за здійсненням міжнародних перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом проводять Головавтотрансінспекції та служба міжнародних автомобільних перевезень центрального органу виконавчої влади з питань автомобільного транспорту в пунктах пропуску через державний кордон України та в пунктах видачі дозволів автомобільним перевізникам України.

Стаття 60 Закону України „Про автомобільний транспорт” встановлює вичерпний перелік санкцій за порушення законодавства на автомобільному транспорті:

• надання послуг з перевезень вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
• порушення режимів праці та відпочинку водіями транспортних засобів - штраф у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
• управління транспортними засобами при здійсненні міжнародних автомобільних перевезень без контрольних пристроїв (тахографів) реєстрації режимів праці чи відпочинку водіїв транспортних засобів чи вимкненими такими контрольними пристроями (тахографами) або без щоденних реєстраційних листків режимів праці та відпочинку - штраф у розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
• здійснення водіями міжнародних автомобільних перевезень без розпізнавальних знаків держави реєстрації транспортного засобу - штраф у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
• невиконання перевізниками або їхніми представниками приписів органів державного контролю щодо усунення порушень транспортного законодавства - штраф у розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.